Тихо вечір загас, вмостився у ліжку,
Стали зорі на варті спокійного сну,
Впала ніченька темна з небес на доріжку,
Затопила собою всю землю ясну.
Запалила вогні у кожнім віконці,
Під подушки поклала щасливії сни,
Підмостила хмаринки, щоб спалося сонцю,
Заспівала на вушко:- Добраніч, засни…
Втихли звуки, і фарби яскравість згубили,
Притомились думки і лягли спочивати,
Бо вночі виростають у мрій білі крила,
Які мрійникам вдень помагають літати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823304
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: Волинянка