Его зовні шука величчя,
Бо лиш в інших себе пізнає,-
Не розгледиш свого обличчя
Без поверхні, що відражає.
Здібне его, було невпинне
Й до моменту мого зачаття
Обхитрило братів лавину
І з’явилося в світ у платті.
Якщо час швидко помотати,
Воно зникне в момент в процесі
І ніхто не помітить втрати.
Я одна занімію в стресі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823065
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2019
автор: Пісаренчиха