Я напився безмежжям
я блював абсолютом
і заплутавшись в стежках
я упав у розпуку.
Я упав у канаву
безпробудної хіті,
поринав у несла́ву
зачинявся від світу.
Визирав з-за паркану
наче злодій вагався
та позбавившись стану
я цілком відновлявся.
Я відроджував душу
за світанок чіплявся
я повірив, що мушу
я про це здогадався.
не твердою ходою
повертався між люди
і вже міццю новою
наповнялися груди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2019
автор: perzon