про відновлення

Я  напився  безмежжям
я  блював  абсолютом
і  заплутавшись  в  стежках
я  упав  у  розпуку.

Я  упав  у  канаву
безпробудної  хіті,
поринав  у  несла́ву
зачинявся  від  світу.

Визирав  з-за  паркану
наче  злодій  вагався
та  позбавившись  стану
я  цілком  відновлявся.

Я  відроджував  душу
за  світанок  чіплявся
я  повірив,  що  мушу
я  про  це  здогадався.

не  твердою  ходою
повертався  між  люди
і  вже  міццю  новою
наповнялися  груди

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2019
автор: perzon