aqua tophana

не  здіймай  на  щоглу  чорний  стяг,
не  тримайся  за  крихкі  перила,
будеш  ситий  попелом  звитяг,
обпаливши  сяйвом  хіті  крила_

не  проб’є  серцевий  м’яз  стріла
хитрого  раба  блідої  вроди,
в  лабіринт  повзе  густа  імла,
вчуйся,  як  дзюрчать  тофани  води_

замість  рим  –  дошкульний  хрускіт  скла,
замість  шепоту  жаги  –  готична  казка_
у  фіналі  гри  добра  і  зла  -  
її  грим  |  твоя  порожня  маска_

наркотичні  запахи  нічні,
мозаїчні  сни  /  лапата  хвоя,
врівноважені  на  шальках  “так”  і  “ні”
зрушив  крик  ліричного  героя_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821770
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.01.2019
автор: Ки Ба 1