Обперезали небо літаки,
Широкими і тонкими стрічками,
Заплуталися стрічки у хмарки,
Розсипались дрібнИми цяточками…
А літаки моргають до землі,
Одягненої у строкату сукню,
Пливуть повітряні по небу кораблі…
Везуть надію щиру і могутню.
Який магніт захований у вас?
Чому людина очі підіймає?
Чим манить зір сталевий цей пегас?
Чому щемливо серце завмирає?
В хвилину, коли стрічку між хмарками
Сталевий і могутній в’яже птах,
Зростають крила білі за спинами,
Тріпочуть ледве у передчуттях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821755
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2019
автор: Волинянка