До щастя відстань - дві печалі,
До щастя відстань - дві сльози.
Злетіти легко в світлі далі,
Достатньо не злякатися грози.
До милого іти лиш дві розлуки,
А з милим - мандрувати все життя.
В морози подихом зігріти руки,
Стоптати разом не одне взуття.
Бо найтихіше завжди - в центрі бурі,
Бо тільки власна ноша не важка...
Якщо снують вгорі думки похмурі,
Насип їм щастя з власного мішка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821622
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2019
автор: Волинянка