Ой погляну в дзеркало та й підкручу вуса,
За вікном сусідонька, то моя спокуса,
Сипле сніг лапатий, а я ж ще не жонатий,
Невисокий, що правда та зате багатий.
Кривий ніс, кажуть у мене й ноги- колеса,
Та тож брешуть, хай їм біс й вона не принцеса,
Кругом хати з віником, пташкою літає,
Щось наспівує під ніс, сніжний день вітає.
Я все чую, не глухий, не відведу погляд,
Мабуть взую валянки, щоби вже йти поряд.
Ось лопата, у руках, любов б`є між ребра,
На вустах вже усмішка, мені того й треба.
Іскрять білі кучугури, рясно срібляться,
Ой помрію, врешті й обійняти вдасться.
Їсть на гілці синичка, жваво смачне сало,
Від думок, справді радість, аж тепліше стало,
Кругом хати стежка, хоч танцюй свобода,
Мені певно буде, якась та й нагорода ?
Потрудився добре, може на чай запросить,
Йде назустріч, чи часом здалося- голосить,
Той писклявий голос, аж тіло затремтіло,
- Ти тут це, до чого і твоє яке діло?
Сніг по вікна, то й що, не маєш, що робити?
Чи гадаєш, за оце,я буду любити?
Руки в боки взяла,ще й зміряла сердито,
- Чого діду, як свиня, лізеш у корито?
Чи не бачу, думаєш, все зириш за вікном,
Як я влітку працюю, на клумбочці рачком,
Не вилазять очі? Ото вже старий матняк!
Із очей, зникни! Чого майориш, як маяк!
Від розмови, діда, зразу кинуло у піт,
Це ж пантера, от шкода, змарнував скільки літ.
- Фантазерка, - дід поглянув досить хитренько,
- Чи й кому ти потрібна, не встанеш раненько,
Тебе стало жалко, подякувала б краще,
Щоб та я, влюбився?! Хай твій язик не плеще!
Ти дурниці плетеш, то ж подивись на себе,
Ти кікімора - баба, я плював на тебе!
На плечі лопата…тікав, вслід погляд оси,
- Замурую всі вікна, спокушатись досить!
25.12.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2019
автор: Ніна Незламна