Лялька
Одного разу автор п"яний,
Рішив, пожартувать словами,
Він слово "нянька", словом "лялька" замінив,
Чим непогано друзів насмішив.
Тверезий поміняв назад слова,
І ось готова версія нова.
НЯНЬКА
Лежала нянька на кроваті,
Красива,ніжна, пишнотіла,
Коли я гладив іі тіло,
Вона тремтіла й червоніла.
Коли дививсь я в іі очі,
Вона всміхалася чарівно,
Я пригортав іі щоночі,
Й такий я був тоді щасливий.
Я вірив що у кожній няньці,
Всередині живе богиня,
Коли іі я ніжно пестив,
Мурахи бігали по спині.
Коли я ніжив іі тіло,
Я й сам тремтів, мов лист зелений,
І так мені тоді хотілось,
Почути ніжне щось від неі.
Та все минуло, відшуміло,
Вже скроні вкрилися снігами,
Коли в снах бачу гарне тіло,
Ту няньку згадую ночами.
Згадав і серце знов заграло,
І знов в дитинство захотілось,
Багато дечого згадалось,
Неначе в сні все пролетіло.
Я в спогадах злетів до Раю,
На серці враз приємно стало,
Була гарненька в мене нянька,
І головне,...як забавляла!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821499
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2019
автор: Амадей