Знайшла в Батая. Та це не важливо.
Ця думка у мені жила чуттям:
Поет – він медіум енергій мливих.
Його особа – це ворота в храм
Світу реального. В який наруга
Вривається, нап’явши мови плащ.
Свідомість бо відключена. Напруга.
Добро і зло проводять вільний матч.
І мова вже не мова – одержимість
Вливається у течію життя.
Не діють тут бар’єри і зажими.
Поет згубивсь. Вірш – місце для звитяг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821440
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2019
автор: Пісаренчиха