Губив місяць сивий погляд, до землі дивився,
З ним неначе журба поряд, хлопчик народився,
Та напевно б порадіти, хай би, нічка тиха,
Якби ж матінка не знала, тої біди й лиха.
2 останні рядки 2 рази
Не побачить татуся, він у чужій сторонці,
Зірки ясно не горіли, загинув на фронті,
Жаль на руки не візьме й ніжно не приголубить,
Син на фото його взнає… сльозинку загубить.
2 останні 2рядки 2 рази
Завше мама в чорній хустці, дуже сумні очі,
І єдиний синок баче й чує плач щоночі,
А раненько, разом з нею, вхопить фото в руки,
Та того не розуміє, які мамі муки.
2 останні рядки 2 рази
Хоч надію хлопчик має та батько ніколи,
Жаль за руку не візьме, не поведе до школи,
Рік за роком, а татусь, весь час молоденький,
Син тривогу відчуває, де ж ти мій рідненький?
2 останні рядки 2 рази
Вкотре гляне здивовано, неньку запитає,
Чому довго так немає, то ж вже й сніг літає,
Пече холод від образи, чи здатен простити,
Чому він маленький та й буде без тата жити.
2 останні рядки 2 рази
11.01.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2019
автор: Ніна Незламна