Якось у кав`ярні / віршована розповідь/

Закрутили,  баба  з  дідом  у  веселім  танці,
Вона  в  модній  сукні  й  шляпці,    він    у  вишиванці,
Аж  зглядалися  люди,  у  кав`ярні  так  людно,
 Тож  веселі,  дали  »  джазу»,  для  них  було  модно.

Пригадали,  вже  молодість,  за  талію  брався,
Раннім    сонцем  усміхалась,  він  та  й  цілувався,
Очманіли,  всі  панянки,  ото  так  спокуса,
Дід  до  баби,  кривить  носа,  швидко  гладить    вуса.

Парубота,  обом  заздрить,  де    ж  береться  сила,
Морга  хитро  дружина  та  спинитись  несила,
Червоніла,  ну,  як    мальва,  в  душі  тепле  літо,
 Погляд  діда,  очі  ловлять,  дарить  ясне  світло,
Враз  руками,  пригорне,  немов    лебідка  –  птиця,
Вона  ж  щастя  берегиня,  вірності  дівиця.

Та  музики  закінчились,  плескіт  у  долоні,
Пара  ніжно  обіймалась,  у  низькім  поклоні,
 Та  ніхто,  не  знав  причини,  чом  такі  щасливі?
Переглянулися  люди  й  не  соромно,  сиві.

А  вони,  неначе  діти,  полохливий  погляд,
 Із  букетом  квітів,  раптом  з  ними,  кур`єр  поряд,
Зал  завмер,  роти  розкрили.  –  Увага,  хвилинку!
Ледь  соромлячись  всміхнулась,  скинула  сльозинку.

Жінка  квіти,  ті  прийняла,  відчула  незручність,
 Серце  в  грудях  шаленіло,  яка  романтичність!
Кур`єр  мило  посміхнувся,  став  мов  на  помості,
-  Золоте  весілля,  свято,  відзначають  гості,
 Й  ви  від  нас  прийміть  вітання!  А  за  танець  «  Браво»!

Дід  до  баби  притулився,  позирнув  лукаво,
-  Ану,  га́йда,  скажіть»  гірко»,  все  життя  ціную,
Свою  вірну  половинку,  хай  я  поцілую.
За  мить  щирість  здивувала,  люди  наче  друзі,
Теплі  погляди  і  радість,  гуляли  в  окрузі.

                                                                                     10.01.2019р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2019
автор: Ніна Незламна