Летять сніжинки
За віконечком садочок,
Нарядився у віночок,
У очах, аж стало біло,
Всюди сріблом мерехтіло.
Швидко взулась у чобітки,
Йду на двір, хутко, залюбки,
Тут краса, дива довкола,
Пора гарна, ця зимова.
Скрізь летять, стрімко сніжинки,
І на мене йі на хатинки,
Вітерець, ледь- ледь холодить,
Ой яка ж, це чудова мить!
Від зими маю цілунки,
Прийму радо подарунки,
Нехай скрізь, славно іскриться,
Хай народ повеселиться !
2010р
В небі зіронька сяє
Порадіймо люди добрі,
В небі зіронька вже сяє,
Дітвора співа надворі,
Різдво- свято прославляє.
Чуть щедрівки, аж до небес,
Зустрічаймо мале дитя,
Дочекались, нині чудес,
Щоб було світлим майбуття!
Хай зерно щастя скрізь зросте,
У родині та й в хатині,
Ви лише, люди повірте,
Будьте щедрі й благостині!
Із Різдвом любі малята
Привітайте маму й тата!
06.01.2019р
Знов цей дощик
Крап - крап дощик…. Доня плаче,
«Чомусь м`ячик та й не скаче,
Він потрапив, у халепу,
Ну в калюжу…. взагалі то,
По воді блиск, мов сміється,
Знов йде дощик, не спиниться!
Почалось сумненьке літо,
А де ж сонце, ясне світло?
Чому в чорних хмарах небо?
Я гадаю так не треба!»
Похитала головою,
Літо щось, не так з тобою!»
***
Кому вночі спати, а кому й попрацювати
Запросив день в гості вечір. Замовкли голоси лелечі. В лісі
тиша, лиш де - не-де. Раптово листячко впаде. Під ним відразу
павучок. Проснувся, схилився на бочок. Мереживо сплести
має. Вдоволено поспішає. Гарна погода і вітерець дрімає.
Всю нічку, в роботі рухливо. Зирить ранок справжнє диво.
Сплів мереживо красиво! Й сонце запросив у гості. Павучок
готував постіль. Ото добре потрудився. Того ж певно й
притомився. Бачила ніч, я працював. Й місяць свідок. Він, не
дрімав!
Промінь сонечка привітний. Й вітерець тепленький, ніжний.
Убаюкали спати. А ну ж бо відпочивати! Пташка пісеньку
заводить. Сон його у казку вводить.. День усміхнеться й вечір
знову. Поведе свою розмову. Кому вночі треба спати, а кому й
попрацювати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2019
автор: Ніна Незламна