Пробач мені, Боже, бо перед Тобою я винна:
Не за́вжди живу за законом, що Ти нам лишив.
Та в цьому пекельному світі душею я лину
До правди і світла, як Ти, Отче, всіх нас учив.
Пробач мені, Боже, так часто грішу, але каюсь ...
Буває, зневіра у душу, мов злодій, шкребе.
Іду по життєвій дорозі, паду, спотикаюсь,
Але у найважчі хвилини я кличу Тебе!
Про поміч прошу і ніколи Ти не відмовляєш,
Все прощаєш мені та освічуєш правильний шлях.
Чи я гідна цього? Тільки ти про це, Господи, знаєш ...
Моя ж вдячність навіки в молитвах, у серці, в думках.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818827
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: Зоряна Кіндратишин