Порожнеча …
… ляже кармою в душу
Й на плечі
Вже не чути, ті співи лелечі
Жити мушу …
Ніби камінь сліпого предтечі
Вітражі зимного сонця смутку
Неминучі та крижані
Проникають у кров по спині
Звичні речі …
… порятунку у чотирьох стінах
Не знайти …
… й стоячи на колінах
Просиш втечі …
Ні, не вічні !!!
Ці провінції
В бетон зашиті
Тіла, постаті й душі розмиті
Тільки вірші …
Залишаються
По високоснім
Коли постріл комусь
Стелить постіль …
… і тоді, при останній
При втечі
Чути в решті решт
Ті лелечі
І у тій все ж таки …
… порожнечі
Стане легше …
… на спину і плечі …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2018
автор: Андре Ільєн*