Місяць сповнений таємницями…
Ми, на нього дивлячись, мріємо.
Забуваючи всі свої принципи,
Заповняючи душу надією.
Ті хвилини, здаються нам вічністю.
До зірок думками звертаючись,
Огорнувши себе таємничістю,
Від світу свого віддаляючись.
Та скінчаться зірок в небі висипи!
А ми, й далі, не станемо діяти.
Ми згадаємо всі свої принципи,
Та продовжимо жити надією…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817780
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2018
автор: Олександра Борисенко