ПРИБУЛЕЦЬ

Не  засинаю  аж  до  ранку,
І  думку  думаю  гірку.
Бо  закохався  в  колежанку,
Красиву,  лагідну  й  струнку.
Працюю  в  відділі  реклами,
За  фахом  інших  весь  час  вчу.
Кохаю  я  її  без  тями,
Та  поруч  бовдуром  мовчу.

І  за  іронією  долі,
Я  розважаю  всіх  жінок.
А  зараз,    як  хлопчисько  в  школі,
Який  не  вивчив  свій  урок.
Страждати  більш  не  буду,  годі,
Бодай  вже  схуднув,    сам  не  свій.
За  першій  ліпшій  вже  нагоді
Освідчусь  у  коханні  їй.

Приспів:
Я  почуваюсь  в  двадцять  першому  сторіччі
Наче  прибулець  із  чужих  віків.
І  бачу  на  дівочому  обличчі
Байдужість  до  чоловіків.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817484
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 14.12.2018
автор: tdutybq