Заховалася сніжинка в чорних віях,
І блищать сліди під жовтим ліхтарем,
Хтось шукає свою долю в сніговіях,
Береже букет зів'ялих хризантем.
Я лягла в пухнастий сніг, закрила очі,
І поринула у світ сакральних мрій,
І понесли по спіралі крила ночі,
Розтинаючи сніжинок білих рій.
Десь в господі опинилася на ліжку,
А навколо все чуже і незнайоме,
На стільці лежала в павутині книжка,
За вікном усе статичне, нерухоме.
На столі стояла ваза кришталева,
Окуляри, два горнятка, мандарини,
На горнятку було слово : "Королева"
І висіла на гачку стара хустина.
На вікні лежала жовта хризантема,
Хтось тримав її під куполом скляним,
Наче вирвана із райського Едему,
Де цвіла під вічним сонцем, весняним...
На стіні висіла в порохах гітара,
На комоді в рамці фото, поруч свічка,
А під фото тільки напис: "мила Сара",
І усміхнене в промінні біле личко.
На підлозі хтось лишив свої сліди,
Недопив гарячу каву з сухарями,
Ненароком я прийшла в чужі світи,
Із самотніми, розбитими серцями.
Я піднялась і пішла у теплу хату,
Обтрусила сніг з волосся і плечей,
Випадково я потрапила в кімнату,
В світ чужих і дорогих комусь речей.
Розтопилася сніжинка в чорних віях,
Замело сліди під жовтим ліхтарем,
Хтось шукає свою долю в сніговіях,
Береже букет зів'ялих хризантем.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816477
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2018
автор: Sukhovilova