Пропахло мегаполісом її густе волосся,
Нічними ресторанами і запахом доріг,
Вона у мріях гладила теплесеньке колосся,
Немов вовчиця зранена, лягала на поріг.
Їй так хотілось слухати як шелестять діброви,
І змити з себе запахи в гірській, швидкій воді,
Вслухатись в пісню жайвора і цвіркунів розмову,
Вплітати в косу райдугу і зорі золоті.
Розніжено замружилась, заснула на порозі...
Зникали сни безжалісно в посрібленій імлі...
І знову в мегаполісі з грозою на дорозі,
Стікає дощ струмочками по лобовому склу.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816219
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2018
автор: Sukhovilova