Вже схололи стежки, полинами напоєні душі.
Наче йдемо вперед, та по колу кружляємо знов.
Бідну Неньку мою рвуть – шматують продажні чинуші,
А я вірити хочу, що все ж переможе любов!
Серце болем ячить, тисячі відлетіли у небо.…
В скроні стукає думка : «Щоб тільки не марно все це!»
Дай Всевишній нам сили, і мудрості дуже нам треба,
Лиш вона українців сьогодні від горя спасе.
Дай нам правди зерно, щоб зневіру у серці здолати,
Не згубити державу, останній не втратити шанс…
Щоб було у нас завтра, щаслива дитина і мати.
І не дай помилитись, бо так це важливо для нас…
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2018
автор: Наталка Долинська