Руки стискаються в щасті до болю…
Зачаровані погляди не відвести.
Струмінь кохання, як вітер по полю
може вихором мрій в небеса понести…
Музику радості їм не спинити…
Грає п’єсу маестро їх серцебиттям.
Промені сонця в красі оксамиту
сплітають природу із людським почуттям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2018
автор: Любов Таборовець