Колись красиве листя почорніло.
Бабине літо ,де тепер воно?
І вже нікому повернуть несила
Те яблуко, що впало і сгнило.
Ще одна осінь добігає до межі.
То ж буде грудень перемогу святкувати.
Чомусь так хочеться сказати:"Не іди".-
В морозні дні не хочеться пірнати.
Вже й морозець заскакує зненацька-
тихенько вжалить і знову відійде.
В нього ще пісенька зовсім юнацька
Та тільки згодом і його пора прийде.
Останній дощ,останній вітер...
Я бачу вже зими крило,
Диктує волю чорнобілий принтер...
Прощай краса,прощай тепло.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2018
автор: Не Тарас