Так холодно без тебе.
Це, мабуть, просто осінь.
Тілу цих сліз не треба,
Лише душа їх просить.
Як знав би, що кохаєш.
То б не пішов за вітром.
Тебе ж давно не знаю,
Ти зник разом із літом.
Як дивно все минає - правда?
Всі мрії йдуть у небуття,
Твоїх образ була неварта,
Неварта й того каяття.
Тоді здавалось усе вічне,
І муки, радість і любов,
Кохання ж все-таки калічить,
А ти ішов все знову й знов.
Відкрились очі вже нарешті,
І в мріях інший вже повстав,
Якому вдячна я безмежно,
Ти вже ніхто, ти заблукав..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2018
автор: Леді