«Уста запам'ятають силуети
твоїх таких сподіваних нестям.
І десь там на околицях планети
насняться білі заздрості світам»
#Богдан_Томенчук
Розхристане ліжко і ніч за вікном,
Волосся зміїлось і кликали очі,
Повільно вуста смакував, мов вино,
І зваблював ніжно принади дівочі…
Пірнав у глибини, до самого дна,
Наосліп блукав лабіринтами тіла,
Бриніла у грудях надривно струна,
І серце скажено, як шторм, шаленіло…
А потім летіли удвох в небеса
Пашіли від радості щоки рум’яні,
І сльози іскрились в очах, як роса -
Закоханим заздрили зорі багряні…
#Ольга_Шнуренко
P.S. Дякую Богдану Томенчуку за натхнення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2018
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО