відкортіло здіймати з глибин мул вже бачених снів_
обгоріли від спалаху сонця жовтневого вії_
недописані кимось полотна багряно-рясні
наче скроні останнього янгола сріблом сивіють_
недолугі картонні декори осінньої гри_
плинні дуги шляхів, монітори невигрітих вікон_
всі слова навпаки, все корінням брудним догори,
випадкові актори заходяться награним криком_
просторові колапси, перетини шкал часових,
несумісність вібрацій, глибокі грунтові структури,
спорожніла душа медитує на чорний горіх,
тішить римою гріх і шкребе діамантові мури_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814270
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.11.2018
автор: Ки Ба 1