Трамвайними маршрутами
подорожує вічність
Тече артеріями
цнотливих доріг
Розливається неозорістю
безлюдних площ
Бачиш
Мереживо сонних вулиць
плетиво віття дерев
Нас вкрала ніч і
посвятила у свою таїну
Відчуваєш
Цілунки її
Так наче
присмак кави на вустах
світло тих
хто не спить
ліхтаревий світ
У кожної вулиці своє сонце
у кожної душі свій храм
Паралельні світи
паралельні маршрути
колії
колії
колії
і квиток
в один кінець
Чуєш
Кінцева зупинка
„Кохання”
Так було і буде
ніч завжди вірить в кохання
вічність
вона неосяжна
і ти не впізнаєш
у ній мене
Та знай вічність то я
Адже я від Бога
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8141
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2005
автор: Муза