кличе лебідь побратима:
пора, любий брате,
на крило ставати,
бо людиною лихою
крадеться зима
вже дозріла корали́на
матір-божими-слізьми,
важкими туманами
вщерть наповнилась долина
зове-кличе побратима –
та ні згуку, ні ячання
на заклик нема
спить товариш
і не чує у розпачі зову,
обронивши крила,
випроставши голову:
з-під грудей тягучі краплі
скочуються на траву
не клич мене, друже-брате,
щоб разом літати,
ронить наді мною сльози
коралина-мати
12.11.2018
коралина (Symphoricarpus, Juss) -
кущ родини жимолостевих з гарними
білосніжними ягодами; сніжноягідник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2018
автор: Валя Савелюк