"Моя… Моя…"

Йому  віддати  б  всі  ключі...
А  розум    вдома  зачинить.  
І  між  зірок  кружлять  вночі.
У  вічність  скочити  на  мить.  
Забути  страх,  забути  біль,  
Летіти  швидкістю  ракет  
До  світлих,  вільних  чудо-мрій,  
Людьми  незвіданих  планет.  
Усю  довірити  себе
Любові  серця  й  почуттів.  
Лиш  бачить  небо  голубе,  
І  чути  милий    птаха    спів.  
Який  вуркує  про  життя,
Голубку  ніжно  притуля.
Без  часу  змін,    без  каяття  
Шепоче  їй:  "Моя...  Моя..."
Альона  Ус  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: Альона Ус