Лежала Муза в мене на дивані,
Я весь від щастя був неначе п"яний,
Так надихала мене Муза своім тілом,
Що не писати, а кохать хотілось.
Вона шептала мені вірші і пісні,
І ніби сонечко світило у вікні,
Я весь на небесах був у цю мить,
Відчув як моє тіло все тремтить.
Я ладен був з-за неі нічь не спать,
Хотілось з нею зорі рахувать,
І слухать соловейка у гаю,
Я почував себе неначе у Раю.
Я Музі поцілунки дарував,
І найніжніші я слова іі шептав,
Вона розквітла вся, мов ватра зайнялась,
Від щастя птахом в небо піднялась.
І тут ...зайшла у хату іі мати,
Ідилію всю нашу розірвати,
Муза пішла,...а я сиджу, страждаю,
До вечора знов Музу виглядаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: Амадей