пронизливі, як протяги слова,
сором’язливі зазіхання хіті,
згасаючим світилом обігріті
ловили сонних, неквапливих гав_
вона ліниво грала в дам/не дам,
він бо не налягав на незворотнє,
застигла сцена : єва/змій/адам_
блідих янгОлів погляди скорботні_
вуаль туману, кислі ліхтарі,
воскреслі сумніви в набитих зайвим душах,
без огляду тікати стрімголів,
чи вкопаними стати непорушно_
вібрації важких, набряклих чакр,
реакції розбурханих флюїдів,
омріяної згоди симулякр
чекав до темрявної мряки від обіду_
в глибоких шафах знишклі кістяки,
в очах порожніх – іскри знакозміни,
він потайки рахує мідяки,
вона воркоче, набиває ціну_
до краплі висмокче обох жовтнева ніч,
буденний ранок вЕрне на орбіти,
коли зустрінуться колись – пройдуть опріч_
неначе однополюсні магніти_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812772
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.11.2018
автор: Ки Ба 1