Туман, туман… Густий туман, стелився над землею,
Нащо скажи, вієш печаль і розлучив нас з нею,
Адже ми вдвох, два деревця, так осені раділи,
Ховали сум, в сухих листках, мов промені ясніли. - 2 рази
Туман, туман, трава ледь - ледь, багрянцем полонена,
В обійми взяв, легко крилом, під музику Шопена,
Поля й луги в срібній росі, вже стали кришталеві,
Ліс наче спить, не чуть птахів, зникли пісні веселі.- 2 рази
Я попрошу, сизий туман, розвійся в піднебессі,
Хай донесу, тій, що люблю, своє кохання в серці,
Цій калиноньці, що схилила, червоні грона змоклі,
Не зможу жить, погляд сумний, летять листки пожовклі. - 2рази
Молодий клен, трішки гойдавсь… через туман мінливий,
Ныжны слова нашіптував, втрачав голос сонливий,
Туман, туман… густий туман, стелився над землею,
Нащо скажи, вієш печаль і розлучив нас з нею,
Нащо скажи, вієш печаль і розлучив нас з нею,
Нащо скажи... вієш печаль ы розлучив нас з нею.
01.11.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: Ніна Незламна