Доброго часу! Сьогодні хотілося б поговорити про безкоштовний сир.
Спровокувало появу цієї замітки з-під мого пера опитування, яке стосувалося теми: «Безкоштовних або платних поетичних вечорів». Думки, звісно, розділилися, бо всі ми люди і думаємо по-різному, але я трішки б хотів розказати про свої особисті аспекти, чому я за платний вхід. Звісно, вечір настане сам по собі, але поезією він сам не наповниться. Для цього потрібний спікер (поет, поетеса). В цієї персони X є, звісно, свої потреби, як і у слухачів, але найдорожче це час, який буде витрачено. До успішного творчого вечора потрібно готуватися. Доречно написати прес-анонс, розробити афішку та зайнятися спамом. Але без приміщення і належних умов у ньому нічого не буде. А ще б, звісно, мікрофон, стійочку, водичку, щоб промочити горло і т.д. Хоча, можливо, не варто... Взагалі суть цього поста в тому, що мистецтво, як таке, має бути безкоштовним. Ми ж всі звикли завантажувати музику та фільми з інтернету, а ще користуватися купою електронних книг. Дехто навіть може сказати, що певні з цих творців, акторів, музикантів уже померли і їм байдуже, але не байдуже таки живим. І взагалі, за сам факт похвали певного роду продукту ви ще не володієте правом його спожити. Хотілося б мені попасти в такий супермаркет: похвалив печенько, і воно твоє. Ой, наплодилося б тоді хвальків. Хоча їх і так не мало. Я і сам так роблю;)
От, до прикладу, зараз я готовий хвалити багато людей, щоб користуватися їхніми послугами. Частина людей в опитуванні, хоча й казали, що мої тексти вже мають хороший рівень, таки залишаються задоволені халявою. А чому б і ні?! Я і сам таким був, бо хтось вклав в голову, що багато речей в цьому світі безкоштовні. Такі ж безкоштовні, як сир в мишоловці. Але є одне, але... Залишу це "але" вам для роздумів. Дякую всім мишкам та мишенятам.
З любов'ю, Мишоловка Богдан Степанович.
27.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811806
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2018
автор: Kukhta Bohdan