Чекай мене довго, та я не вернусь.
Лежу, бо піднятись не в змозі.
Шукати дарма -- на даху залишусь,
На холодній бетонній підлозі.
Співай моя зоре, поки вітер холодний,
Не поріже твої тонкі солодкі уста.
Бий в груди себе -- не цілував жодний.
Мені знов починати рахувати до ста?
Замерзай. Лиш хотів, щоб усміхалась,
Та сьогодні, крихітко -- плач .
Думаєш, хоч щось про мене дізналась?
Та ти нічого не знаєш, пробач.
Важкі хмари, вмирає осінь
І листва, що летіла до ніг.
Карі очі згнили назовсім.
На них падає перший сніг.
18.10.18 © Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811567
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2018
автор: Моряк