Шелестить листя... Тихо шелестить...
Розказує чарівну , світлу казку.
Це осені чарівна й світла мить,
Не пропусти... Спини її будь ласка.
То осінь йде і залишає слід,
Легенько йде із вітерцем у парі.
Вбирає все у позолоти цвіт,
Спини ЇЇ ... Вдивись у тії чари.
На сонці павутиночки бринять,
Прикрасили засохлі бадилинки.
Дощем риженькі човники летять...
Спинила б осінь... Та нема зупинки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2018
автор: Калинонька