Нас уже поволі покидає осінь...
Верба над рікою розпустила коси.
Листячко вербички пливе за водою,
Все навкруг покрилось тихою журбою.
Ліс підняв до неба свої голі віти,
Вже не буде листом ніжно шарудіти.
І вести із вітром сердечну розмову,
Про красуню-осінь в тишу вечорову.
Пелена туманів все навкруг покрила,
Вся краса померкла - дивитись не сила,
Вже пора на зиму стрімко повертає,
Нас лишає осінь... Холод наступає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2018
автор: Калинонька