Жила у містечку Ксюша чорноброва
Тільки й чутки ходять, дуже гонорова
Не зналась з хлопцями, нащо їй злидота
Весь час з начальством, погуляти охота.
Може з депутатом, часом закрутити
В Турцію б податись, із ним відпочити
Ввечері стрічала, місяць усміхався
І сама раділа, а він так набрався.
На ніч не зостався, отака зануда
Невже я погана, славна, пишногруда
Три дні поспіль тихо, та ось знов явився
Напідпитку каже, - Я оце влюбився.
І дуже голодний, в животі шкварчить
Чи не подаруєш, нічку - щастя мить
Ксюша ж не бариться, запечена курка
На столі і лине, по радіо» Мурка»
Ледь язик вороче, - Ах ти моя бджілка
Дякую наївся і гарна горілка
Та пора додому, давно люба Соня
Напевно чекають, ще в мене є доня.
Лишитись не можу, це прийшов до тями
Бо роздере Соня й заб`є копитами
Ще забере картку, у офшорах гроші
Не для мене бідність, тож живу в розкоші.
І не дай же Боже, комусь похвалитись
Що ходжу до тебе, давай не сваритись
Нащо тобі заміж й мені заморока
Ну цілуй, до завтра, давай темноока.
Та і ти за їдло, геть не переймайся
Помічник доставить, ну то давай, тримайся.
Воно наче та свиня, вилізло з сараю
Ой, не хоче Ксюша, зовсім такого раю….
Хай би біс йому в бік, бач яка зараза
За самотні ночі, серце жме образа…
Якщо він депутат, то я не повія
Аж зажала кулак,… Не збулася мрія
Мо» краще тракторист, хай в двері постука
Сама ж буду знати, що тепер не сука….
03.10.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2018
автор: Ніна Незламна