туманність меж, три крапки ліхтарів,
напружених мереж тужава мантра,
так обережно підступає завтра >
здолавши злякані оголені нулі
на місячному циферблаті тла_
космічним шумом сутінь протекла_
електрострумом мозок вжалив здогад,
на тебе дивиться байдуже око бога,
важке, правічне, вицвіле, чуже,
тебе затягує на тропік козерога
і наче вовк поживу стереже_
туманність меж_ пульсари чорних веж_
до вранішніх пожеж крізь снів розлами,
той стихлий вітер, що блукав ярами
зриває рештки мотлоху одеж
і розчиняється в густій імлі світанку_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810757
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2018
автор: Ки Ба 1