не такою ввижалася осінь
в казанах перепечених днів_
де той різблений лист в безголоссі,
де та споминів суміш та снів_
до снігів буде серце чавити,
із калюж виринаючи чорних,
опадають пластмасові квіти,
обертаються з реготом жорна_
розгортаються сумнівів вирви,
іржавіють розмиті пейзажі,
сонце змучене ока не вирве,
в павутинні – осині корсажі_
по краплині висмоктує душу,
журавлині ключі відскрипіли_
тягне в лігвище з чорного плюшу
як на хрест з терном вінчане тіло_
не такою ввижалася осінь,
над рікою дим звалищ прокислий,
тінь за тінню блукає між сосен,
мозок римами зсушений висне _
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810692
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.10.2018
автор: Ки Ба 1