Задивлюсь до неба, озирнусь довкола,
Земля – ненька, моя різнокольорова,
Поцілунок, шле сонце, ясніє просинь,
Чарівниця мандрує - панянка осінь.
Задивлюся, а ліс, сумний, напівголий,
Молоденький клинок, вдяг фартух пожовклий,
Десь лишилося, все ж листячко подерте,
Присоромився, за те вбрання відверте.
Гра акорди, з вітром осінь - танцівниця,
Закружляла, в танці, радо веселиться,
Вже до неї, задивлюсь, мій сум розвіє,
Співа серденько, то ж краса душу гріє.
18.10. 2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2018
автор: Ніна Незламна