Мені бракує нот
Щоб дихати на повну
Мені бракує слів …
… твоїх мені
Візьми моє тепло
І завтра, і сьогодні
Візьми його собі
Воно – тобі, моє – тобі
Лише – тобі …
… дощами сповіді пронизують тіла
І так до нитки, до самого серця
До поки пам'ять ще душі жива
Вона не раз в тобі коханням та й озветься
І розплетуться вузлики не розумінь
Й хай час не гоїть
Та ми маєм ліки
Живем одне життя, ти просто зрозумій
І посміхнися серденько в супереч лиху
Туманом вірності закутає всіх нас
Мати-природа сутички не скоїть
Й крізь громовиці сонце вийде в раз
І рани всі не наче роси та й загоїть
Ти маєш серце, маєш душу й світлий розум
І є те серце, що з тобою в унісон
Готове битися хоч аж до скону світу
Щоб тільки вічність, тільки щирість і любов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2018
автор: Андре Ільєн*