крізь сірі розлами та форми_
оздоблені низками слів,
натужно тримаючись норми,
минаючи зерна голів_
марудиш підвалини тями,
лоскочеш блукаючий нерв,
злих поглядів зваблюють ями,
тріщать чорні руки дерев_
вдаєш що не зайвий в декорі,
скубеш пір’я влежане з тих
що спраглі і в щасті і в горі
ошкірившись грати святих,
пульсують зірки, як стигмати,
циклопи фіксують плин тіл,
трясуться бліді харизмати,
давно взяті бісом в приціл,
тваринні вібрації хіті,
рефлекси розбитих вітрин,
розпечений місяць в зеніті
здіймає отруту з глибин_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810293
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.10.2018
автор: Ки Ба 1