Ти ростила троянди у своїм садку,
Розбивала серця, поливала любов'ю.
І червоні косиці зросли в холодку
Та кололи до крові, кололи до болю.
Я пройшов попід тин,
І колючка одна
Зачепилась за мою долоню.
Не болить.
Не пече.
Хто ж мене обійме
Та розбудить зі сну-супокою?
Не потрібні ті барви яскраво-руді,
Кольори ті яскраві, звабливі.
Я б тримав незабудку,
А вгорі журавлі
Відлітали б у вирій.
02.10.2018
© Богдан Кухта
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2018
автор: Kukhta Bohdan