О рідна хата і батьківський поріг,
лечу до нього хоч пойшло багато літ.
У спогадах своїх та своїх снах,
тебе я бачив і не один вже раз.
Ти стала символом мого життя,
і радостю від слів-МОЯ СІМЯ.
Наставлення батьків та їх поради,
завжди мені в житті допомагали.
І ось пройшли роки батьки вже посивіли,
а їхні дітлахи доволі постаріли.
Та хата батьківська для нас це оберіг,
і кожен з нас забуть її не зміг.
Тут сміх лунає тут сміются діти,
це внуки та їх батьки- для батьків це вершина втіхи.
У мріях бачу і свою хату ось таку
а відповідь одна й відома хоч кому.
Моя сімя батьки та рідна хата,
ось що ціню в житті і це ціню завзято.
Хоч діточки малі а я прошу у Бога,
щоб цінували силу батьківського порога.
Цінуйте і не забувайте те,що написав,
бо кожен із великих теж це цінував.
Батьки старенькі і хата край села,
цінують Українці це з давна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2018
автор: Бабич