Дитятко моє до щоки притуля рученятко
А серце стискає, так гірко мені на душі.
Я хочу, щоб в мирі зростало моє янголятко,
Щоб дім був, родина, щоб мама і тато живі.
Я миру благаю у Господа Бога!
Прошу, на Вкраїну пошли нам свою благодать.
Хай буде в майбутнє щаслива дорога,
Весни квітують, в полях колоски шепотять.
Відкриємо настіж весняному вітру віконце,
І сріблом промінчик яскраво пливе по воді.
Хай діти сміються, співають радіючи сонцю,
І щоб не вмирали на цій розпроклятій війні.
Розірве кайдани нарешті моя Україна,
Повернуть з війни додому сини-журавлі,
Довічно щасливими будуть і мати й дитина,
Вечеря, родина і хліб запашний на столі.
Зоя Журавка(Іванова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2018
автор: Зоя Журавка