Зламало вітром квіточку мою,
Оту, найкращу, що в вікно дивилась!..
Вона пишалась в літньому раю,
Тепер в журбі самотньо похилилась.
Що ж, вже минуло літечко моє,
Безжальний час в саду господарює.
Букет у вазі - все що в мене є,
За нездійсненним серденько сумує.
Усе було на довгому віку,
Та маю завжди у душі надію.
Зберу насіння спіле в квітнику,
І навесні нову посію мрію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807827
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.09.2018
автор: majra