Один – це багато чи мало?
Один із – безлика хода,
Дубляж почуттів. Під лекало
Прописані фініш й начало,
Між пальцями в русі вода.
Один.
Однина.
Одинокість.
Безпарно примарні світи.
Пильнує нас Всесвіту око
І бачить вершини глибоко –
Не терпить душа самоти.
Один – це багато чи, може,
Лиш кількість при усній лічбі?
Не дай помилитися, Боже, -
Біль хиби пориви стриножить.
"Єдиний", - промовлю тобі.
Єдиний.
Єдиність.
Єднання
Душевних й тілесних висот.
Звеличує силу кохання
(не вкотре – уперше й востаннє)
Гармонія тризвуком нот
Віри, Надії, Любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2018
автор: Серафима Пант