Срібний хрестик до губ прикладаю
І молю у Всевишнього долі.
Щоб спинив супостата в тім краю,
Де в окопах земля в димнім полі.
Щоб вберіг від осколка снаряда,
Чи від кулі, яка очманіла.
Щоби діти діждалися тата,
Щоб у спокої ночі зустріла.
Щоби Схід не хрестився вогнями,
Де удосвіта запахи крові.
Я молюсь, не будуйте ви храми,
В душах майте ви храм і у слові.
Засівайте добром ниви правди,
Хай любов’ю в серцях проростає.
Не пізнаєте милості в кривді,
Вона розум безсонням карає.
18.09.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2018
автор: Валентина Ланевич