Нащадки антів

На  лісостепових  просторах
Ще  з  незапам'ятних  віків
Занурене  коріння  роду,
Що  в  Київській  Русі  зміцнів.

Нащадки  ми  слав'янських  антів,
Осідлих  здавна  по  Дніпру,
У  війнах  хрещених  в  багатті,
У  вчинках  відданих  добру.

Ні  кочових  племен  навали,  
Ані  царі,  ні  королі
Не  знищили,  як  не  бажали,
Дух  поневолених  братів.

Всі  утиски,  голодомори
Пережили  ми  завдяки
Співучій  нашій  рідній  мові
Й  меті  одвічній  козаків

Про  вільну  неньку  Україну
З  державним  устроєм  її.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806526
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.09.2018
автор: Володимир Кабузенко