Надворі літечко, ми із кумом кайфуєм,
Смачна горілочка, про те - се поворкуєм,
Солодка бабка - угощала, жінка поряд,
Погано бачу, чи здалося, дивний погляд.
До кума, - Нащо вареники у макітрі,
Смачна закуска. В нього очі дуже хитрі,
Вкотре налив мені та й став пісню заводить,
Моя дружина, вже, як ота пава ходить.
Сметани в келишок, кумові підливає,
Як рак червона і до нас обох моргає,
Вона ж красуня, струнка, ще й пишненькі груди,
Нехай стрекочуть, про неї люди повсюди.
Що мене любить та й дитям вкладає спати,
Сама до півночі смажить, не йде до хати,
Вже звечоріло сіяють зорі, яскраві,
Дружина, гладить….чую слова ласкаві,
Це в ліжку Я лежу в ліжку,це горілочка стомила,
Ледь головою труснув,, лип, де ж ділась мила?
Не видно місяця, не можу на ноги стать,
Згадав розмову, то ж пішла з кумом поливать,
Там за парканом, квіти, городину й кущі,
Ото забудько, легше стало на душі.
Здалось все добре, нехай вдвох, все ж веселіше,
Кум же молодше та й мені поспати ліпше,
Сховались зорі….за віконцем півень співав,
В шовкових травах, бравий кум, куму обіймав.
Чудова ніченька, цілував молодицю,
Лишень дощ вчора пройшов, намочив землицю.
07.07.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2018
автор: Ніна Незламна