Життя доведено до рівня,
Коли поїсти, то подія,
Коли поспати – то мета,
І день за днем так проліта.
Чомусь упевнені ми нині:
Достойне те життя людини.
Таке ж життя і у свині,-
Рецепти кухні менш складні.
Невже у світі все пізнали?
Невже зробили все що мали?
Та вирішив раз чоловік,
Що вистачить на його вік.
Сприймає це спокійно людство,-
Бо ж не тілесне самогубство:
Людина ж їсть і п’є, і спить –
Суцільне щастя, краща мить.
Практично досягла нірвани
На кухні, згодом на дивані.
Тихенько так лишає світ,
І. Пиріжки в нас на обід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805457
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.09.2018
автор: Пісаренчиха