Метро. Зайшов старий. Стоїть.
Ніхто не поступився місцем,
Уткнувшись в гаджети свої.
І тільки світла, наче місяць,
Одна дівчина скромно встала
І зіркою вагону стала.
Дід спритно сів. І раптом всі
Враз відірвали свої очі
Від телефонів до краси.
Не в стрункості тих ніг дівочих
Була привабливості сила —
У вчинку. Це було красиво.
[i]05.08.2018, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805442
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2018
автор: Петро Рух